КЦС ВС ВИСЛОВИВСЯ ЩОДО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ У ЗВ’ЯЗКУ З ПОВТОРНОЮ НЕЯВКОЮ ПОЗИВАЧА

Особа звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення (висновку) районної комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації.

Ухвалою суду позов залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи позивач в підготовче судове засідання не з`явився та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, хоча належним чином був повідомлений про дату проведення та відкладення усіх підготовчих засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами позивача.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що положення статті 257 ЦПК України мають універсальний характер та підлягають застосуванню у підготовчому судовому засіданні, виходячи з системного тлумачення норм ЦПК України, які дозволяють приймати відповідні судові рішення й у підготовчому судовому засіданні, зокрема пункт 1 частини другої статті 200 ЦПК України.

КЦС ВС вирішив скасувати судові рішення, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції (постанова від 10.02.2021 у справі № 598/2250/19).

ВС вказав, що за змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд роз’яснив, що з аналізу змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

КЦС звернув увагу, що подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 756/15271/17 (провадження № 61-14373св19), від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19).

Джерело