Докази та доказування у Цивільному процесуальному кодексі України

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Крім упорядкування і доопрацювання норм, що стосуються способів захисту, кодекс доповнено новелами, які, зокрема, регулюють визначення, порядок надання та дослідження доказів, в тому числі електронних.

 Розкриваючи поняття речових доказів  у цивільному процесі необхідно звернути увагу  на такий аспект даного поняття, як  належність доказів. Належними у цивільному процесі є ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

 Речовими доказами у цивільному процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

 Процесуальним законодавством передбачено, що обставини по цивільній справі встановлюються не довільним шляхом, а лише тими засобами доказування, які названі самим законом, а саме ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими, речовими і електронними доказами;

- висновками експертів;

- показаннями свідків.

 Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ЦПК України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

 Висновок експерта  - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

         Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

  Крім цього слід зазначити, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

  Обов’язок доказування і подання доказів законодавцем покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Слід зазначити, що загалом  у новій редакції Цивільного процесуального кодексу України забезпечено впровадження ефективних механізмів захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.