Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Стаття 50 КПК України передбачає, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
Встановлення будь – яких додаткових вимог, крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
Проте вказана норма закону тривалий проміжок часу не мала однозначного тлумачення, і в суді на підтвердження повноважень у захисника вимагали надавати копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, договір з обвинуваченим про надання правової допомоги і ордер.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду нарешті розглянув дане питання та 06 лютого 2018 року виніс постанову, конструкція якої має елементи притаманні рішенню Європейського суду з прав людини, яка створює нове підґрунтя у взаємодії адвокатів з правоохоронними органами та судами.
Так, у вищевказаній постанові зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Тобто ордер і договір є документами, які в рівному ступені посвідчують існування договірних відносин між адвокатом і його клієнтом.
Враховуючи, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, тому прийняте Верховним судом рішення має «поставити крапку» у непорозуміннях у питанні підтвердження повноважень адвоката у кримінальному процесі.
помічник голови суду
прес-секретар
Комова І.
_03_03.png)
