Судова практика розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності у зв’язку із закінченням строків накладення стягнення.

Аналіз судових рішень про притягнення до адміністративної відповідальності свідчить про неоднаковий підхід судів щодо встановлення вини особи у разі спливу строку для накладення стягнення.

Так, поширеною є судова практика закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення стягнення без встановлення вини особи.

Водночас, існує протилежна судова практика, відповідно до якої суд, розглядаючи справу про притягнення до адміністративної відповідальності, в залежності від встановленого приймає рішення про винність чи невинність осіб, що притягуються до відповідальності, і тільки після розгляду справи по суті приймає відповідне рішення про відмову в накладенні на винного адміністративного стягнення у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Крім того, також виявлений неоднаковий підхід апеляційних судів щодо встановлення вини особи у разі спливу строку для накладення адміністративного стягнення.

Так існує практика коли встановлюється, що вина осіб, що притягуються  до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається. Такий висновок суду обґрунтовується тим, що відповідно до статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Дана норма є  імперативною і не передбачає обов’язку суду визначати питання винності  чи невинності особи.

Водночас існує і протилежна практика судів апеляційної інстанції, відповідно до якої суд, розглядаючи справу про притягнення до адміністративної відповідальності, в залежності від  встановленого приймає рішення про винність чи невинність осіб,  що притягуються  до відповідальності, і тільки після розгляду справи по суті  приймає відповідне рішення про відмову в накладенні на винного адміністративного стягнення у зв’язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Таким чином наявна неоднакова судова практика тлумачення відповідних положень КУпАП та застосування цього закону.

З даного приводу, керуючись статтями 13, 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»,  Омбудсман Валерія Лутковська  звернулася до голови Верховного Суду щодо проведення аналізу відповідної судової практики, за результатами якого просить роз’яснити необхідність встановлення судами вини (невинуватості) особи під час закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до п. 10-1 та 10-2 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику застосування матеріального  і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій  Верховного Суду з посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані; за результатами  аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення  рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ.

заступник керівника апарату суду

прес-секретар

Ромащенко  Ю.