Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кримінальне провадження на підставі угод є одним із особливих порядків кримінального провадження, який регламентовано главою 35 КПК, а також одним із інститутів кримінального процесуального права. Цей інститут є проявом концепції відновлювального правосуддя, яка стала однією з відмінних тенденцій розвитку сучасного судочинства у світі.
24 липня 2002 р. Економічна і соціальна рада при ООН ухвалила резолюцію "Про основні принципи програм відновлюючого правосуддя у кримінальних справах", яка рекомендує всім країнам розвивати та впроваджувати програми відновлюючого правосуддя у національне судочинство. Існує декілька моделей подібного правосудця, і найпоширенішою його формою є програми примирення жертв і правопорушників (медіація).
Відповідно до Рамкового рішення ради Європейського Союзу "Про положення жертв у кримінальному судочинстві" від 15 березня 2001 р. медіація у кримінальних справах - це процес пошуку до або під час кримінального процесу взаємоприйнятного рішення між потерпілим та правопорушником за посередництва компетентної особи - медіатора.
Крім того, практика укладання угод в кримінальному провадженні неодноразово була предметом розгляду у ЄСПЛ, який зазначив, що саме по собі існування таких спрощених процедур не суперечить Конвенції з прав людини та практиці ЄСПЛ.
Так, в одному з рішень Суду у справі "Ніколов проти Болгарії" ЄСПЛ зазначив, що застосування спрощеної процедури на підставі угоди про визнання винуватості та загалом спрощення процедур на підставі Рекомендації № Я (87)18, безперечно має переваги для обвинуваченого та правосуддя загалом, оскільки скорочує тривалість кримінального провадження, швидко визнаючи винуватість особи та міру її відповідальності, крім того, спрощує вирішення питань цивільної відповідальності та відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Угоди в кримінальному провадженні - це інститут кримінального процесу, спрямований на скорочення та спрощення процедури розгляду кримінальних проваджень, зменшення строків перебування осіб під вартою, заощадження ресурсів та часу, що витрачаються на розгляд кримінального провадження, а також позасудове вирішення конфліктних ситуацій, зменшення навантаження на органи досудового розслідування та суд (суддю).
Відповідно до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:
1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим (далі - угода про примирення);
2) угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості (далі - угода про визнання винуватості).
Угода про примирення – це добровільна угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, в якій узгоджуються умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого за умови вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також дій не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого.
Угода про визнання винуватості – це добровільна угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, в якій названі сторони узгоджують умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого залежно від його дій після початку кримінального провадження або після вручення письмового повідомлення про підозру щодо співпраці у розслідуванні кримінального правопорушення.
Протягом 2017 року Менським районним судом було розглянуто 24 кримінальні провадження на підставі угод: 22 з яких складають угоди про примирення і 2 - про визнання винуватості.
По одному кримінальному провадженню, в якому до суду надійшов обвинувальний акт про обвинувачення громадянина Є за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України разом з угодою про примирення, укладеною між підозрюваним та представником потерпілого, судом було відмовлено в затвердженні вказаної угоди, оскільки обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти цього, посилаючись на те, що з ним не було узгоджено міру покарання. Вказане кримінальне провадження розглянуто судом на загальних підставах з ухваленням обвинувального вироку суду.
В 2017 році Менським районним судом затверджено 21 угоду про примирення, які укладені в кримінальних провадженнях щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення (статті 15 ч. 3 ст. 185 ч. 1, 289 ч. 1, 185 ч. 1, 15 ч. 3 ст. 185 ч. 2, 186 ч. 1).
Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання з'ясовує в обвинуваченого, чи цілком він розуміє, що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. А також наслідки укладення та затвердження угод, характер кожного обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання з'ясовує у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди. Суд також зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону.
Також в 2017 року Менським районним судом було затверджено дві угоди про визнання винуватості.
Так, в липні 2017 року до Менського районного суду надійшов обвинувальний акт про обвинувачення громадянина Б за ч. 2 ст. 307 КК України разом з угодою про визнання винуватості. Відповідно до вимог чинного законодавства, вказана угода було розглянута судом в підготовчому судовому засіданні, та з’ясувавши всі необхідні питання та перевіривши відповідність вказаної угоди вимогам чинного законодавства, була затверджена судом. Засудженому було призначено узгоджене сторонами покарання.
В жовтні до Менського районного суду надійшов обвинувальний акт про обвинувачення громадянки Г за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України разом з угодою про визнання останньою винуватості. Вказане кримінальне провадження було розглянуто колегією суддів, та в підготовчому судовому засіданні, з’ясувавши у обвинуваченої чи цілком вона розуміє всі права та наслідки укладення угоди, перевіривши відповідність вказаної угоди вимогам чинного законодавства, була затверджена судом і засудженій призначено узгоджене сторонами покарання. В даному випадку, при затвердженні угоди про визнання винуватості, судом було застосовано вимоги п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України про те, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацію або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Всі вироки ухвалі Менським районним судом в кримінальних провадженнях на підставі угод набрали законної сили.
Отже, в Менському районному суді Чернігівської області застосовується інститут угод у кримінальному провадженні, а закріплення в КПК України такої процедури є важливим кроком на шляху вирішення проблем диференціації кримінальної процесуальної форми розв’язання кримінально-правових конфліктів як на досудовому слідстві, так і судовому провадженні. Розширення процесуальної самостійності сторони захисту у формах та методах впливу на процес, водночас, не позбавляє слідчого та прокурора обов’язку доказувати належним чином, а суд – об’єктивно досліджувати обставини кримінального правопорушення за умов дотримання при цьому прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження та застосування до кожного з них належної правової процедури.
Таким чином, за умови суворого дотримання прав сторін та загальних засад здійснення правосуддя у кримінальному провадженні угоди можуть і надалі вдало застосовуватися в кримінальному процесі України.
помічник голови суду
прес-секретар Комова І.В.
_03_03.png)
