Державний службовець не має права на отримання допомоги в розмірі 10 окладів, якщо на момент звільнення не досяг встановленого законодавством пенсійного віку.

 

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у Постанові від 24 вересня 2013 року

 

 

Верховний Суд України

 

Іменем України

 

ПОСТАНОВА

 

24 вересня 2013 року                                                                                  м.Київ №21-257а13

 

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого — Кривенка В.В.,     

суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г.,

 

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 8 до Вінницького обласного центру зайнятості — робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття про стягнення грошової допомоги при виході на пенсію,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

У лютому 2012 року Особа 8 звернулась до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила: стягнути із Жмеринського міськрайонного центру зайнятості грошову допомогу при виході на пенсію у розмірі 12050 грн.; зобов’язати Жмеринський міськрайонний центр зайнятості змінити підставу звільнення, а саме звільнити позивача з посади державного службовця у зв’язку з виходом на     

пенсію, а раніше внесений запис про підставу звільнення визнати недійсним.

На обгрунтування позову Особа 8 зазначила, що відповідно до наказу центру зайнятості від 24.04.2011 №177-к її було звільнено з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Жмеринського міськрайонного центру зайнятості на підставі п.2 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю за станом здоров’я. Листом від 29.09.2011 №13-14/2753 позивачку повідомлено, що їй виплачено вихідну допомогу в розмірі, визначеному ст.44 КЗпП. Оскільки стаж роботи Особи 8 на державній службі становить більше 10 років, то, на її думку, вона має право на грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у зв’язку з виходом на пенсію державного службовця.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 19.03.2012, залишеною без змін ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 та Вищого адміністративного суду від 5.03.2013, позов задовольнив частково: постановив стягнути з центру зайнятості на користь Особи 8 грошову допомогу при виході на пенсію у розмірі 12050 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Ухвалюючи таке рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскільки на момент призначення пенсії державного службовця особа набула право на достроковий вихід на пенсію відповідно до ст.21 закону «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 №3721-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), то на неї поширюються положення ч.13 ст.37 закону «Про державну службу» від 16.12.93 №3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства, центр     зайнятості, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах ст.37 закону №3723-XII, просить ухвали ВАС від 5.03.2013 та ВААС від 24.05.2012 і постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На обгрунтування заяви додано ухвали ВАС від 24.02 та 13.09.2012 (№№К/9991/52970/11, К/9991/44417/12 відповідно), у яких касаційний суд вказав на те, що обов’язковою умовою для виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів на підставі ч.13 ст.37 закону №3723-XII є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи. Оскільки державний службовець на момент звільнення не досяг встановленого законодавством пенсійного віку, то він не мав права на отримання цієї допомоги.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія     

суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку про неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах ст.37 закону №3723-XII та ст.21 закону №3721-XII.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції вищезазначених норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.

Згідно з ч.13 ст.37 закону №3723-XII державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше ніж 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Частиною 2 ст.37 закону №3723-XII встановлено, зокрема, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків — не менше ніж 25 років, для жінок — не менше ніж 20           

років, у тому числі стажу державної служби — не менше ніж 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше ніж 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, — незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ч.1 ст.21 закону №3721-XII особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків — 25        років, для жінок — 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, — стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

Суди встановили, що Особу 8 було звільнено з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Жмеринського міськрайонного центру зайнятості на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я з одночасним достроковим виходом на пенсію. На час звільнення вона мала понад 10 років стажу державної служби, а саме 10 років та 2 дні.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах ВС, необхідною умовою для отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів на підставі ч.13 ст.37 закону №3723-XII є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи.

Таким чином, оскільки Особа 8 на момент її        звільнення на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП встановленого законодавством пенсійного віку не досягла, вона не мала права на отримання цієї допомоги.

За таких обставин суд касаційної інстанції при вирішенні спору неправильно застосував норми матеріального права.

З урахуванням наведеного заява центру зайнятості підлягає задоволенню, а рішення суду касаційної інстанції — скасуванню з направленням справи на новий касаційний розгляд.

 

Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Заяву Вінницького обласного центру зайнятості — робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття задовольнити.            Ухвалу ВАС від 5.03.2013 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.