Зі смертю боржника умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню Норми статті 1282 цк

Банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання зобов'язань за кредитним договором укладено договір застави транспортного засобу. На день смерті позичальника перед банком утворилась заборгованість більше ніж 7000 доларів США.

Банку стало відомо, що із заявою про прийняття спадщини після смерті позичальника звернувся його батько, якому було надіслано вимогу про погашення заборгованості. Проте вимога залишилася без задоволення, тому позивач просив суд звернути стягнення на предмет застави.

Суд першої інстанції відмовив Банку у задоволенні позову, оскільки спадкоємець не набув права власності на спадкове майно, отже вимоги банку є передчасними.

Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про відмову у позові, але з інших підстав. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що кредитор пред'явив вимоги до спадкоємця поза межами, передбаченого статтею 1281 Цивільного кодексу України (ЦК), шестимісячного строку, який є присічним.

Банк звернувся до суду касаційної інстанції, але Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги.

ВС нагадав, що чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).

Суд зазначив, що відповідно до частини першої статі 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). А спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Суд касаційної інстанції зауважив, що оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

ВС роз’яснив, що положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (постанова від 11.03.2019 у справі № 759/12484/15-ц).

Джерело