ВС висловився щодо складу правопорушення «завідомо неправдивий виклик спеціальних служб»

Позивач оскаржив постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.183 Кодексу України про адміністративні правопорушення за завідомо неправдивий виклик поліції.

Судами встановлено, що за результатами дослідження аудиозапису телефонної розмови по спецлінії «102» управління національної поліції, особа повідомив про вчинення правопорушення. Після здійснення виклику на номер «102», за місцем перебування позивача, яке він повідомив оператору прибули працівники патрульної поліції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на запитання оператора, чи викликає він поліцію, особа, що здійснив дзвінок повідомив, що йому потрібна допомога, у зв`язку з тим, що він замерз.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову та вказав про правомірність оскаржуваної постанови.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов.

Апеляційний суд вказав, що відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.

Суд зазначив, що із дослідженого аудиозапису слідує відсутність повідомлення особою, що телефонувала про вчинення правопорушення та навіть про виклик поліції взагалі. Так, на запитання оператора, чи викликає він поліцію, особа, що здійснила дзвінок повідомила, що йому потрібна допомога, у зв`язку з тим, що він замерз.

За повідомленням позивача про те, що він замерз та потребує допомоги, відповідачем не здійснено перевірку та не встановлено обставин, не вжито заходів. Отже, відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії «102», не пересвідчившись про стан здоров`я позивача, тобто не вивчивши фактичні обставини справи, а також, як встановлено судом, порушивши процедуру, притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Касаційний адміністративний суд залишив в силі постанову суду апеляційної інстанції. Суд зазначив, що диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Суд касаційної інстанції зауважив, що відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії «102», не пересвідчившись про стан здоров`я позивача, тобто не вивчивши фактичні обставини справи, а також, як встановлено судом, порушивши процедуру, притягнув позивача до адміністративної відповідальності (постанова від 17.07.2019 у справі №524/832/17).

Джерело