КЦС: НАДАННЯ МАЛОЛІТНІЙ ДИТИНІ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ У ДОБРОВІЛЬНОМУ ПОРЯДКУ НЕ ЗВІЛЬНЯЄ ВІД ОБОВ`ЯЗКУ УТРИМУВАТИ ДИТИНУ

Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів на утримання дитини.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково, зокрема, стягнув з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Задовольняючи вимоги щодо стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, суд виходив з того, що обов`язки батьків утримувати дитину є однаковими. Присуджуючи розмір аліментів, суд, виходив з принципів розумності та справедливості, врахував матеріальне становище сторін, наявність у відповідача на утриманні інших осіб.

Апеляційний суд у задоволенні позову відмовив. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, апеляційний суд виходив з того, що наявні правові підстави для звільнення батька від обов`язку утримувати дитину, оскільки дохід дитини набагато перевищує дохід відповідача і забезпечує повністю її потреби, а також з підстав наявності у власності малолітньої дитини квартири, що була подарована їй відповідачем.

Касаційний цивільний суд скасував постанову апеляційного суду в частині вирішення спору про присудження аліментів на утримання дитини та залишив в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що згідно з частинами першою та другою статті 190 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов`язується самостійно утримувати її.

Суд роз’яснив, що положення зазначеної статті застосовуються виключно з метою припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно.

ВС зауважив, що матеріали справи не містять належні та допустимі докази того, що відповідач подарував квартиру своїй дитині в рахунок саме аліментних платежів або з метою припинення права на аліменти для дитини.

Колегія суддів звернула увагу, що надання малолітній дитині матеріальної допомоги у добровільному порядку є правом батька та не звільняє його від обов`язку утримувати дитину. Крім того, квартира була подарована доньці під час сумісного проживання сторін разом із дитиною однією сім`єю.

Відповідно до статті 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Також КЦС зазначив, що суду не надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що дохід дитини набагато перевищує дохід відповідача і забезпечує повністю потреби доньки.

А твердження відповідача про те, що дохід дитини є достатнім для повного забезпечення її потреб є припущенням, яке не доведено жодними доказами (постанова від 27.05.2020 у справі № 712/4702/19).

Українське право