Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Інформаційно: кримінальне провадження про обвинувачення гр.Я. за ст. 348 КК України (посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця) до Менського районного суду надійшло за визначеною Чернігівським апеляційним судом підсудністю з сусіднього Корюківського районного суду.
Як встановлено судом, 22 червня 2019 року близько 20 годин гр. Я. у дворі належного йому домоволодіння, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час документування відносно нього адміністративного правопорушення працівниками Корюківського ВП ГУНП в Чернігівській області, на законну вимогу працівників поліції вийти з помешкання та надати пояснення щодо здійснення ним відносно колишньої дружини домашнього насильства, проігнорував її, та, з невстановлених мотивів, вирішив позбавити життя слідчого та начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Корюківського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області. Обвинувачений Я. раптово вийшов з будинку та почав застосовувати відносно працівників поліції наявний у нього у правій руці ніж. Спочатку Я. заподіяв один удар лезом ножа в ліве стегно потерпілого Б., після чого намагався нанести декілька ударів лезом ножа в ділянку тіла, яка містить життєво важливі органи, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, з причин, які не залежать від його волі, оскільки потерпілий вчасно відреагував та прикрився руками. При цьому йому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани в нижній третині лівого стегна по передній поверхні, різаної рани по медіальній поверхні нижній третині основної фаланги 1-го пальця лівої кисті, різаної рани в ділянці 3-го пальця лівої кисті на рівні проксимальної фаланги з переходом на проксимальний міжфаланговий суглоб по долонній поверхні, різаної рани в ділянці дистальної фаланги 4-го пальця лівої кисті подолонній поверхні, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відностяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я. Після цього обвинувачений Я. намагався нанести декілька ударів лезом ножа другому потерпілому Д. в ділянку тіла, яка містить життєво – важливі органи, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілий Д. вчасно відреагував та прикрився руками, при цьому отримав тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в ділянці дистальної фаланги 2 пальця лівої кисті по долонній поверхні,які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад. Так як обвинувачений не заспокоювався, то працівником поліції було використано табельну вогнепальну зброю, в результаті чого обвинувачений отримав три вогнепальні поранення, після чого сховався до будинку.
В судовому засіданні обвинувачений вину визнавав частково, посилаючись на те, що до такого агресивного стану його довела колишня дружина. Щодо моменту нанесення ним тілесних ушкоджень працівникам поліції пояснив, що погано пам’ятає цей проміжок часу через стан здоров’я.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, свідків, дослідивши в судовому засіданні всі наявні в матеріалах кримінального провадження письмові докази, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого Я. органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 348 КК України, вина обвинуваченого Я. в судовому засіданні беззаперечно доведена прокурором.
Судом враховано вимоги ст. 3 Конституції України, згідно з якою життя людини визнається найвищою соціальною цінністю, а в ст. 27 Основного закону наголошується, що кожна людина має невід’ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити людину життя.
Аналізуючи спосіб дій обвинуваченого, суд прийшов до наступного: підтверджень неприязних стосунків у обвинуваченого з потерпілими не встановлено в судовому засіданні, будь-яких інших відносин також не підтверджено, достеменно з’ясовано, що один з працівників був у форменному одязі, а також тема розмови, яка відбулася між обвинуваченим та потерпілими безапеляційно свідчила про виконання потерпілими своїх професійних обов’язків як працівників правоохоронних органів. Дії обвинуваченого були раптовими, не прогнозованими, відомими тільки йому одному, знаряддям злочину він обрав ніж, який зі слів свідка, обвинувачений зберігав у спальні. Напрямки рухів обвинуваченого на потерпілих були направлені в ділянки життєво-важливих органів, однак супротив працівників правоохоронних органів не дав довести умисел, направлений на позбавлення їх життя до кінця. Щодо припинення злочинних дій, то обвинувачений не мав наміру їх припиняти, ні заклики потерпілих до припинення протиправних дій, ні наявність у потерпілих ушкоджень, ні попередження про застосування зброї, не зумовили припинення ним своїх злочинних дій, навіть його поранення перше та друге не зупиняло обвинуваченого продовжувати протиправні дії, і тільки після третього пострілу (поранення) він припинив здійснювати удари ножем.
Вирішуючи питання про призначення міри покарання обвинуваченому, судом було враховано те, що злочин скоєно особою, яка раніше не притягалась до кримінальної відповідальності, відсутність даних, що негативно характеризують обвинуваченого, наявність чисельних хронічних захворювань, пенсійний вік, намагання здійснювати матеріальні відшкодування потерпілим, в судовому засіданні визнав себе частково винуватим, тому судом призначено мінімальне покарання, передбачене ст.348 КК України – 9 років позбавлення волі.
Судом також вирішено долю цивільних позовів прокурора та потерпілих, та прийнято рішення з приводу речових доказів.
На даний час вирок суду не набрав законної сили та може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення.
Пошук вироку суду в ЄДРСР можна здійснити за номером 736/1495/19.
помічник голови суду
прес-секретар Комова І.В.