КЦС ВИСЛОВИВСЯ ЩОДО ВИПЛАТИ СПАДКОЄМЦЮ НАРАХОВАНОЇ ЗА ЖИТТЯ СПАДКОДАВЦЯ ПЕНСІЇ

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування за законом.

Особа зазначала, що вона отримала поштовий переказ від відповідача на недоотриману тіткою пенсію. ГУ ПФУ повідомило, що виплатило позивачці недоотриману пенсію померлої за період часу з 01 жовтня 2016 року до 30 вересня 2018 року відповідно до положень частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач просила суд на підставі статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визнати за нею право власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії тітки за період часу з 01 серпня 2015 року до 01 червня 2016 року у розмірі 34 539,45 грн. та стягнути з відповідача на свою користь набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії.

Суд першої інстанції задовольнив частково позовні вимоги. Суд стягнув з ГУ ПФУ на користь особи набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у розмірі 3 887,20 грн. Визначаючи розмір грошових коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції виходив з різниці загального розміру належної позивачу суми недоотриманої пенсії померлої тітки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом та фактично виплачених їй грошових коштів недоотриманої пенсії.

Апеляційний суд погодився із рішенням суду першої інстанції. Суд зазначив, що відповідачем порушено право позивача на володіння та розпорядження майном у вигляді отриманої спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тітки.

КЦС погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.

ВС зазначив, що згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Суд вказав, що положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

ВС зазначив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Судами було встановлено, що позивач успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, за останні три роки.

ВС зауважив, що дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат (постанова від 06.07.2020 у справі № 750/8819/19).

Джерело